Проведемо дослідження "в живу" і визначимо коефіцієнт опору, коротко,- опір ділянки кола(резистора)
Визначення опору з допомогою вольтметра і амперметру-
Лабораторна робота на наступний раз. Покажу як виміряти опір будь якого провідника МУЛЬТИМЕТРОМ,
Яка природа опору провідника на струм?
Електричний опір провідника виникає через зіткнення вільних електронів із йонами кристалічної ґратки металу, що гальмує їх рух. Він залежить від довжини, площі поперечного перерізу та матеріалу провідника.
Фізична сутність:
Опір — це властивість речовини протидіяти руху електричних зарядів. У металевих провідниках струм створюють вільні електрони. Під час руху вони постійно зіштовхуються з атомами та дефектами ґратки, втрачаючи частину енергії. Це і є механізм виникнення опору.
Це примітивне пояснення для молодших школярів—насправді, сучасна фізика пояснює природу опору не просто як «зіткнення електронів з атомами», а як розсіювання електронів на коливаннях ґратки (фононах), дефектах та домішках.
ДОМ.З. (на уроці отримаємо зошит ЛР) §.37.
Вправа 37(1,2,3)
Тема уроку для 10 Б класу. Контрольна робота "МКТ.І"
(для місцевих-на паперових носіяХ)
kod for OnLine 8GIS59
До уроку переглянути завдання на сторінці 215 підручника.
Приклади.
1.Під дією якої сили, направленої уподовж осі
закріпленого стрижня, в ньому виникає механічна напруга 1,5·108 Па?
Діаметр стрижня 0,4 см.
А.0,9 кН.
Б. 1,9 кН. В. 2,9
кН. Г. 3,9 кН.
2.При якому абсолютному подовженні сталевий стрижень
завдовжки 2 м
з площею поперечного перетину 10 мм2 має потенційну енергію 44 мДж?
А. Від 0,45 мм до 0,55 мм Б. Від 0,35 мм до 0,45 мм
B. Від 0,25 мм до 0,35 мм Г. Від 0,15 мм до 0,25 мм
4.При якому діаметрі капілярів в гніті гас може
підійматися в гасовій лампі на висоту 10 см? Капіляри вважайте
циліндровими, поверхневе натяг гасу 24 мН/м.
А. 1,2
мм Б. 0,12 мм В. 0,012 мм Г. 0,0012 мм
3. Яку роботу потрібно виконати,щоб видути мильну бульбашку радіусом 2 см? Коефіцієнт поверхневого натягу мильного розчину 45 мН/ м.
Що таке Центр тяжіння? Як визначити центр тяжіння?(Що скаже ШІ?)
Визначити початкову швидкість кулі, яка викидається балістичним пістолетом.(демонстрація-фізична, дем.-цифрова)
Розв'язування задач.
Відкриємо підручник.(§.34(1,2)
Домашнє завдання. Вправа 34(2,3)
Тема уроку астрономії для 11 А і 11 Б класів. Історія розвитку уявлень про Всесвіт.
Походження й
еволюція Всесвіту
До уроку перевірте свої уявлення про космологічні парадокси.Задайте собі питання і спробуйте дати відповідь-які глобальні космологічні парадокси не вирішені до цих пір-at all.
Які попередні судження має космологія для вирішення парадоксів?
до НОВОЇ теми: Історія уявлень про Всесвіт
Уявлення про Всесвіт формувалися поступово: від міфологічних космогоній до сучасної наукової космології. Основні етапи включають
античні моделі,
середньовічні релігійно-філософські концепції,
революцію Коперника–Галілея–Ньютона,
відкриття Габбла та сучасну теорію Великого Вибуху.
Хронологічні етапи розвитку уявлень про Всесвіт
1. Давні цивілізації (≈3000 р. до н.е. – V ст. н.е.)
Вавилон, Єгипет, Китай, Індія: космос пояснювався через міфи та релігійні образи.
Зорі й планети вважалися божествами, їх рухи пов’язували з долею людини.
Антична Греція: перші раціональні моделі.
Піфагор, Платон, Арістотель – геоцентрична система (Земля в центрі).
Гіппарх, Птолемей – уточнення рухів небесних тіл, створення «Альмагеста». uk.wikipedia.org
2. Середньовіччя (V–XV ст.)
Європа та ісламський світ: панування геоцентричної моделі Птолемея.
Космос розглядався як божественний порядок, що не змінюється.
Астрономія розвивалася в межах богослов’я, але в ісламських країнах зберігали й удосконалювали античні знання. uk.wikipedia.org
3. Наукова революція (XVI–XVII ст.)
Микола Коперник (1543): геліоцентрична система – Сонце в центрі.
Галілей: телескопічні відкриття (фази Венери, супутники Юпітера) підтвердили геліоцентризм.
Кеплер: закони руху планет (еліптичні орбіти).
Ньютон (1687): закон всесвітнього тяжіння – пояснення руху небесних тіл.
4. XVIII–XIX ст.
Всесвіт почали уявляти як нескінченний простір із зоряними системами.
Кант і Лаплас: гіпотеза походження Сонячної системи з газопилової туманності.
Відкриття нових планет (Уран, Нептун), каталогізація туманностей і зоряних скупчень.
5. XX ст.
Едвін Габбл (1929): відкриття розширення Всесвіту – галактики віддаляються одна від одної.
Формування теорії Великого Вибуху: Всесвіт виник ≈13,8 млрд років тому з надщільного стану.
Відкриття космічного мікрохвильового фону (1965) підтвердило цю теорію. History | Твоя електронна бібліотека(тут За QR-кодом візьміть посилання на Тест)
6. Сучасна космологія (XXI ст.)
Моделі інфляційного Всесвіту: пояснення ранніх фаз розширення.
Дослідження темної матерії та темної енергії (вони складають понад 95% маси-енергії Всесвіту).
Космічні телескопи (Hubble, James Webb) відкривають нові дані про формування галактик і екзопланет. На Урок
Узагальнена таблиця(мала шпаргалка)
Етап
Час
Основні ідеї
Представники
Давні цивілізації
до V ст. н.е.
Міфологічні космогонії, геоцентризм
Піфагор, Птолемей
Середньовіччя
V–XV ст.
Геоцентризм, релігійне тлумачення
Августин, арабські астрономи
Наукова революція
XVI–XVII ст.
Геліоцентризм, закони руху
Коперник, Галілей, Кеплер, Ньютон
XVIII–XIX ст.
Просвітництво
Нескінченний Всесвіт, туманна гіпотеза
Кант, Лаплас
XX ст.
1900–2000
Розширення Всесвіту, Великий Вибух
Габбл, Леметр
XXI ст.
сучасність
Темна матерія, темна енергія, інфляція
сучасні космологи
Сучасна наука пояснює походження й еволюцію Всесвіту через теорію Великого Вибуху: приблизно 13,8 млрд років тому він виник із надщільного стану, після чого розширюється й охолоджується. Сьогодні ключові напрями досліджень стосуються темної матерії, темної енергії та формування галактик. uk.wikipedia.orgНа Урок
Основні етапи еволюції Всесвіту
1. Початок — Великий Вибух
Час: ≈13,8 млрд років тому.
Всесвіт виник із сингулярності — стану надщільної енергії.
Можуть коротко проходити стадію яскравих гігантів (II)
Надгіганти (I) — приклад: Бетельгейзе, Антарес, Рігель; завершують життя як наднові
📌 Ключові моменти
Гіганти — це еволюційна стадія зір середньої маси після головної послідовності. Вони розширюються, охолоджуються й стають червоними гігантами.
Надгіганти — це стадія дуже масивних зір, які швидко еволюціонують і проходять послідовне горіння важких елементів. Їхня доля — вибух наднової та утворення нейтронної зорі або чорної діри.
Тобто “гігант” і “надгігант” — це не просто класифікація за світністю, а різні еволюційні траєкторії залежно від маси зорі.
Тема уроку для10 Акласу. Контрольна робота № 5 з теми
«Молекулярна фізика і термодинаміка. Частина І. Молекулярна фізика»
До контрольної роботи розглянемо низку завдань в як консультацію:
пояснити форму діаграми механічної напруги в залежності від відносної деформації.
користуючись діаграмою пояснити значення коефіцієнту "запас міцності".
Завдання із розділу 4(ЗРЗ):№25,27,49,53.
Перегляньте завдання на сторінці 215. Розберемо проблемні місця.
Ось повна шкала електромагнітних хвиль — від довгих радіохвиль до гамма-випромінювання — з основними функціональними можливостями кожного діапазону. Це допоможе швидко зрозуміти, які технології та застосування відповідають різним частотам і довжинам хвиль.
📡 Радіохвилі (довгі та короткі хвилі)
Довжина хвилі: від кілометрів до метрів
Застосування:
Радіо- та телевізійний зв’язок
Радіолокація (радар)
Морська та авіаційна навігація
📶 Мікрохвилі
Довжина хвилі: сантиметри – міліметри
Застосування:
Wi-Fi, мобільний зв’язок, супутниковий інтернет
Радарні системи
Мікрохвильові печі (нагрівання їжі)
🔥 Інфрачервоне випромінювання
Довжина хвилі: 700 нм – 1 мм
Застосування:
Тепловізори та нічне бачення
Пульти дистанційного керування
Медична діагностика (термографія)
Нагрівальні лампи
🌈 Видиме світло
Довжина хвилі: 400–700 нм
Застосування:
Оптика (фотоапарати, телескопи, мікроскопи)
Освітлення
Візуальне сприйняття людиною
☀️ Ультрафіолетове випромінювання
Довжина хвилі: 10–400 нм
Застосування:
Стерилізація та дезінфекція (УФ-лампи)
Дослідження структури речовин
Вплив на біологічні системи (синтез вітаміну D, пошкодження ДНК)
🩻 Рентгенівське випромінювання
Довжина хвилі: 0,01–10 нм
Застосування:
Медична діагностика (рентген-знімки)
Кристалографія (дослідження структури матеріалів)
Безпекові сканери в аеропортах
☢️ Гамма-випромінювання
Довжина хвилі: <0,01 нм
Застосування:
Променева терапія в онкології
Ядерна фізика та енергетика
Астрономія (вивчення космічних процесів)
Порівняльна таблиця
Діапазон
Довжина хвилі
Основні застосування
Радіохвилі
км – м
Радіо, телебачення, навігація
Мікрохвилі
см – мм
Wi-Fi, мобільний зв’язок, радари
Інфрачервоне
700 нм – 1 мм
Тепловізори, дистанційні пульти
Видиме світло
400–700 нм
Оптика, освітлення
Ультрафіолет
10–400 нм
Стерилізація, біологічні ефекти
Рентген
0,01–10 нм
Медична діагностика, кристалографія
Гамма
<0,01 нм
Променева терапія, ядерна фізика
📌 Таким чином, короткі хвилі (радіо) використовуються для зв’язку, а найкоротші — гамма — для медицини та досліджень високих енергій. Кожен діапазон має свою унікальну роль у технологіях та науці.
Окремі діапазони радіохвиль:
Різні діапазони радіохвиль мають специфічні властивості поширення: довгі хвилі огинають поверхню Землі, середні частково відбиваються від йоносфери, а короткі — проходять крізь атмосферу, але не дифрагують на дрібних об’єктах, як-от краплі дощу. Це визначає їхнє використання в радіозв’язку, навігації та телекомунікаціях.
⚙️ Основні діапазони радіохвиль і їхні властивості
Діапазон
Довжина хвилі
Тип поширення
Взаємодія з атмосферою
Типові застосування
Довгі хвилі (ДХ)
1–10 км
Поверхневе поширення — огинають Землю
Слабо поглинаються, добре проходять крізь туман і дощ
Морська навігація, радіомаяки
Середні хвилі (СХ)
100–1000 м
Наземне + відбиття від йоносфери
Вдень поглинаються, вночі відбиваються від іоносфери
AM-радіо
Короткі хвилі (КХ)
10–100 м
Відбиття від йоносфери (іонозональний зв’язок)
Можуть багаторазово відбиватися, забезпечуючи глобальний зв’язок
Міжконтинентальний радіозв’язок
Ультракороткі хвилі (УКХ)
1 м – 1 см
Прямолінійне поширення (лінія видимості)
Не відбиваються від йоносфери, поглинаються дощем і туманом
FM-радіо, телебачення, Wi-Fi, мобільний зв’язок
🌍 Механізми взаємодії з середовищем
Відбиття від йоносфери:
Характерне для коротких і середніх хвиль.
Йоносфера діє як дзеркало для хвиль частотою до ≈30 МГц.
Завдяки цьому сигнал може «стрибати» між Землею та йоносферою, долаючи тисячі кілометрів.
Дифракція (огинання перешкод):
Виражена для довгих хвиль, бо їхня довжина порівняна з радіусом кривизни Землі.
Саме тому вони зберігають зв’язок навіть за горизонтом.
Поглинання та розсіювання:
Ультракороткі хвилі сильно поглинаються водяною парою та краплями дощу — тому зв’язок на цих частотах може слабшати під час опадів.
Довгі хвилі майже не розсіюються на дрібних об’єктах, що робить їх стабільними в негоду.
📡 Практичні наслідки
Довгі хвилі — найнадійніші для навігації та аварійного зв’язку.
Короткі хвилі — оптимальні для міжконтинентальних передач (радіоаматорський зв’язок, військові комунікації).
Ультракороткі хвилі — забезпечують високу якість сигналу, але потребують прямої видимості між антенами.
схематична карта поширення радіохвиль у атмосфері — із шарами тропосфери, йоносфери та траєкторіями відбиття. Це добре показує, чому короткі хвилі «стрибають» між шарами, а довгі — «повзуть» уздовж Землі.
А до контрольної роботи переглянути Завдання на сторінках 209.
Вирізняють три етапи фотосинтезу: фотофізичний, фотохімічний та хімічний. На першому етапі відбувається поглинання фотонівсвітла пігментами, їх перехід в збуджений стан і передавання енергії до інших молекул фотосистеми. При цьому, за результатами нового дослідження вчених з Університету Берклі (США) встановлено, що для запуску процесу перетворення енергії рослинами та іншими організмами на хімічну енергію потрібен лише один фотон[4][5].
3.задачі.
15.17д. На малюнку приведений графік залежності
затримуючої напруги від частоти електромагнітного випромінювання, діючого на
катод вакуумного фотоелемента. Яка затримуюча напруга відповідає крапці А на
графіку?
А. Менше 1
В. Б. Між 1,5 В і 2,5 В. В. Між 3 В і 3,8 В. Г. Більше 4 В.
