Розклад уроків На П'ятницю, 4 вересня.
1.08-30.Урок. 9 А класу
2.09-25.Урок
3.10-20. Урок у 9 Б класу.
4. 11-35. Урок у 10 А класу.
5. 12-30. Урок у 11 Б класу
6. 13-25. Урок у 11-А класу.
Тема уроку у 9а і 9б класах. Електричний струм у металах. Залежність електричного опору металу від температури, температурний коефіцієнт опору. Явище надпровідності.
До уроку знати. Базова інформація.
У металах основним носієм електричного струму є вільні електрони, які утворюють так званий «електронний газ» у кристалічній ґратці.
Як залежить провідність від температури
При підвищенні температури атоми ґратки починають інтенсивніше коливатися. Це збільшує кількість зіткнень електронів з атомами, тобто зростає опір.
Провідність зменшується: чим вища температура, тим менше середня довжина вільного пробігу електронів, а отже, гірше вони проводять струм.
При зниженні температури коливання атомів слабшають, електрони рухаються більш вільно, і провідність зростає. У деяких матеріалів при дуже низьких температурах виникає явище надпровідності — опір стає рівним нулю.
Причина явища
Основна причина — розсіювання електронів на теплових коливаннях ґратки (фононах).
Чим вища температура, тим сильніше коливаються атоми.
Це створює більше перешкод для руху електронів, збільшуючи опір і зменшуючи провідність.
1
Визначити носії струму
У металах струм створюють вільні електрони.
Електрони відриваються від атомів і утворюють електронний газ
Вони рухаються під дією електричного поля
Саме електрони забезпечують провідність
2
Проаналізувати вплив температури
Зі збільшенням температури провідність зменшується.
Коливання атомів ґратки стають сильнішими
Електрони частіше зіштовхуються з атомами
Опір зростає, провідність падає.
Зрозуміти фізичну причину(Сучасна модель)
Розсіювання електронів на фононах визначає залежність.
Фонони — кванти коливань ґратки
Взаємодія електронів з фононами збільшує опір
При низьких температурах розсіювання зменшується
Отже, провідність металів зменшується зі зростанням температури через інтенсивніші зіткнення електронів з атомами ґратки. А головним носієм струму в металах є вільні електрони. Опір металів зростає зі збільшенням температури, але при охолодженні до критично низьких температур він може різко впасти до нуля — це явище називається надпровідністю. Основними носіями струму в металах є вільні електрони, а причина різкого падіння опору — утворення куперівських пар, які рухаються без розсіювання.
📉 Залежність опору від температури
Звичайні метали (мідь, алюміній, срібло):
При кімнатних і високих температурах опір зростає майже лінійно через розсіювання електронів на фононах (коливаннях ґратки).
Формула:
де — опір при 0 °C, — температурний коефіцієнт опору (~4·10⁻³ К⁻¹ для міді).
При низьких температурах (близько абсолютного нуля):
Коливання ґратки майже зникають → електрони менше розсіюються → опір зменшується.
Але залишається залишковий опір від домішок і дефектів.
⚡ Надпровідність — причина різкого падіння опору
Критична температура (Tc): для кожного металу чи сплаву існує межа, нижче якої опір раптово падає до нуля.
Ртуть: Tc ≈ 4,2 K
Свинець: Tc ≈ 7,2 K
Ніобій: Tc ≈ 9,2 K
Високотемпературні купрати: Tc > 90 K (можна охолоджувати рідким азотом).
Механізм (теорія BCS):
Електрони утворюють куперівські пари через взаємодію з фононами.
Пари рухаються узгоджено, як єдина хвиля, без розсіювання.
Виникає енергетична щілина, яка блокує втрати енергії → опір = 0.
📊 Графік залежності
Типовий графік виглядає так:
Високі температури: лінійне зростання опору.
Низькі температури: поступове зменшення опору.
Біля Tc: різкий стрибок вниз до нуля (надпровідність).
🔑 
Висновок
Основний носій струму в металах — вільні електрони.
Зростання температури → більше розсіювання → більший опір.
При охолодженні до критичної температури → утворення куперівських пар → надпровідність → опір зникає.
- Практика. Робота над створенням електронних схем.
- Знайомство із правилами роботи з електричним приладдям.(техніка безпеки)
- Читаємо підручник (Бар'яхтар,2026) . Сторінки 12-16.
- Завдання на сторінці 9-10.
- На наступний урок Вправа 1. §.1.
Тема уроку у 10 а класах. Методи наукового пізнання. Фізичні величини та їх вимірювання. Невизначеності вимірювань. Скаляри і вектори.
Фізична величина-це будь-яка характеристика явища чи об'єкту, для якого є метод вимірювання.
Єдині фізичні величини в Міжнародній системі одиниць (SI) визначаються через фундаментальні фізичні константи, а не через матеріальні еталони. Для довжини використовується швидкість світла, для маси — стала Планка, а для сили струму — елементарний заряд.
📏 Основні одиниці SI
| Фізична величина | Одиниця | Позначення | Сучасне визначення |
|---|---|---|---|
| Довжина | метр | м (m) | Визначається як шлях, який проходить світло у вакуумі за 1/299 792 458 секунди. |
| Маса | кілограм | кг (kg) | Визначається через сталу Планка Дж·с, у поєднанні з визначенням метра і секунди. |
| Сила струму | ампер | А (A) | Визначається через фіксоване значення елементарного заряду Кл. |
Як це працює
Метр: після реформи 1983 року метр більше не залежить від фізичних еталонів (наприклад, металевої лінійки). Він пов’язаний із фундаментальною константою — швидкістю світла у вакуумі.
Кілограм: до 2019 року його визначали через платино-іридієвий циліндр у Севрі (Франція). Тепер він базується на сталих природи, що робить його незмінним і відтворюваним будь-де.
Ампер: раніше визначався через силу взаємодії між провідниками зі струмом. Тепер його визначення спирається на точне значення заряду одного електрона.
Чому це важливо
Стабільність: фундаментальні константи не змінюються з часом, на відміну від матеріальних еталонів.
Відтворюваність: будь-яка лабораторія світу може реалізувати одиниці SI, використовуючи сучасні технології (лазери, квантові стандарти).
Точність: сучасні визначення дозволяють досягати відносної невизначеності на рівні і краще.
Підсумок для навчання
Довжина → метр → швидкість світла
Маса → кілограм → стала Планка
Струм → ампер → елементарний заряд
Ці визначення утворюють основу сучасної метрології та гарантують, що вимірювання залишаються точними й універсальними незалежно від місця чи часу.
Розбираємо §.2. Вимірювання фізичних величин і визначення похибок вимірювання.
Домашня робота із параграфом №2. і §.3.прочитати.
Приклад розв'язання задачі "Рух тіла в полі тяжіння" векторним способом.
Тема уроку у 11 А і 11 Б класах. Електричний струм. Величина струму. Напруга. Електричний опір.
Закон Ома для ділянки кола.
Послідовне і паралельне з'єднання провідників.
Пригадаємо(і дамо означення) явища електричного струму.
Електричний струм — це впорядкований рух заряджених частинок (електронів, йонів або дірок) під дією електричного поля. Для його існування потрібні: вільні носії заряду, електричне поле, що підтримує їхній напрямлений рух, та замкнене електричне коло.
🔌 Визначення
Електричний струм — це спрямований рух електрично заряджених частинок у речовині чи вакуумі.
У різних середовищах носіями струму можуть бути:
Електрони (метали, напівпровідники),
Дірки (напівпровідники),
Йони (електроліти),
Електрони та йони (плазма, гази).
⚡ Умови існування електричного струму
Наявність вільних носіїв заряду
У металах — електрони.
В електролітах — позитивні та негативні йони.
У газах — йони й електрони.
Електричне поле
Воно створює та підтримує напрямлений рух носіїв заряду.
Джерела струму (батарея, генератор, сонячна панель) забезпечують постійний розподіл зарядів.
Замкнене електричне коло
Провідник і джерело струму мають утворювати замкнену систему.
Якщо коло розімкнути (наприклад, вимикачем), струм припиняється.
📐 Напрям струму
Історично за напрям струму прийнято рух позитивних зарядів — від «+» до «–».
У металах фактично рухаються електрони, але їхній напрям протилежний умовному напряму струму.
📊 Таблиця умов існування струму
| Умова | Суть | Приклад |
|---|---|---|
| Вільні носії заряду | Частинки, здатні рухатися | Електрони в металі, йони в електроліті |
| Електричне поле | Сила, що змушує заряди рухатися | Поле від батареї чи генератора |
| Замкнене коло | Безперервний шлях для зарядів | Лампа, під’єднана до мережі |
🔍 Додаткові факти
Швидкість поширення сигналу струму у провіднику ≈ 300 000 км/с (швидкість електромагнітного поля).
Швидкість дрейфу електронів дуже мала — лише міліметри за секунду.
Тому струм виникає практично одночасно в усіх точках кола.
Базова інформація.










