9 Вересня,2026

  Перегляньте-ви зрозумієте, що таке життя в Довкіллі: кругообіг живого і неживого!

Розклад уроків На Середу, 9 вересня.

1.08-30.Урок у 11Б класу

2.09-25.Урок у 11А класу

3.10-20. Урок у  класу

4. 11-35. Урок у  класу

5. 12-30. Урок у  класу

6. 13-25. Урок у  класу.

Тема уроку у 11а і 11б класах. Експериментальна робота № 1. Перевірка законів послідовного і паралельного з’єднань провідників

До уроку переглянути конспект і виконати завдання задані в конспекті. Перегляньте Вправу 2(4,5) і сторінку 49,в якій описано алгоритм виконання ЕР №1.

Під час уроку виконаємо віртуально-практичну роботу №1. Скористаємось застосунком Phet 

потрібно купити відсіки(футляри) електричних елементів

Підготуватись до другої частини роботи(паралельне з'єднання).Вправа 2(6,7)

8 Вересня, холодно

 Перегляньте-ви зрозумієте, що таке життя в Довкіллі: кругообіг живого і неживого!

Розклад уроків На Вівторок, 8 вересня.

1.08-30.Урок у 9Б класу

2.09-25.Урок у 9А класу

3.10-20. Урок у 7 Б класу.

4. 11-35. Урок у 7 А класу.

5. 12-30. Урок у 10 А класу

6. 13-25. Урок у  класу.

Тема уроку у 9а і 9б класах.Лабораторна робота №1. Електричний струм у металах. .

"Залежність електричного опору металу від температури, температурний коефіцієнт опору."

До уроку знати і виконати:

Вправа 1(5,6)

Як залежить провідність від температури

• При підвищенні температури атоми ґратки починають інтенсивніше коливатися. Це збільшує кількість зіткнень електронів з атомами, тобто зростає опір.

• Провідність зменшується: чим вища температура, тим менше середня довжина вільного пробігу електронів, а отже, гірше вони проводять струм.

• При зниженні температури коливання атомів слабшають, електрони рухаються більш вільно, і провідність зростає. У деяких матеріалів при дуже низьких температурах виникає явище надпровідності — опір стає рівним нулю.

Причина явища опору.

• Вдома зробити допоміжні записи до роботи: тема, мета, обладнання, коротко-хід роботи і формулу для розрахунку температурного коефіцієнту опору металу; таблицю для запису результатів.
• 
  
  Дати відповіді на питання в роботі.
• На наступний урок знати закони послідовного і паралельного з'єднання приладів в колі сталого струму. Завдання №15-20.сторінки 10-11.

Тема уроку для 7А і 7Б класів. 1.Природничі науки. Роль і місце фізики серед природничих наук. Фізичні тіла та фізичні явища.

2.Фізичнівеличини та їх вимірювання. Міжнародна система одиниць фізичних величин(СІ)

• До уроку прочитайте §.1.і дайте відповіді на питання:
  які явища природи є фізичними?
• наведіть приклади фізичних явищ;
• що таке матерія і що таке речовина?
• з чого складається речовина?
• ви можете продемонструвати, що існує матерія, яку ми не можемо відчути нашими органами відчутів але користуємось цією матерією:
• заповніть табличку у вправі №1.
• На питання склади таблицю фізичне тіло-речовина штучний інтелект видав таблицю-знайдіть помилку і надлишок інформації.

• Ознака	Фізичне тіло	Речовина
  Визначення	Окремий предмет, що має форму, масу, об’єм	Матеріал, з якого складаються фізичні тіла
  Приклад	Камінь, книга, планета	Залізо, вода, дерево
  Характеристика	Має межі, форму, можна спостерігати як об’єкт	Не має визначеної форми, але має властивості (густина, твердість, колір)
  Рівень узагальнення	Конкретний об’єкт	Загальне поняття про матеріал
  Взаємозв’язок	Складається з речовини	Є «будівельним матеріалом» для тіл

Під час уроку розглянемо: методи дослідження фізики-експеримент і спостереження.

Що таке математичне моделювання?-теоретичний метод?

Під час уроку розглянемо: що таке фізична величина?

Одиниці вимірювання і кратні їм одиниці вимірювання(префікси)

На наступний урок опрацювати §.2, Вправа 2. Принести тонкий зошит(до 16 аркушів).

Вивчити префікси, що позначають кратні величині до фізичних одиниць вимірювання. .

Тема уроку у 10 А класі. Розв'язування задач. Дія над векторами і проекцій вектора на вісь.

До уроку знати правила дії над векторами.

Вправа 3(2а,в,)

повторити конспект попереднього уроку:

• Графік на основі вимірювальних величин.
• 
  Під час уроку розглянемо-Дія над векторами: проекції векторів.

Приклад.

Домашня робота над §.3 і Вправа 3(2,3) (те, що не встигнемо розглянути під час уроку.)

7 Вересня 2026

 

Відео "Струм в металах"

Тренажер схем.

Розклад уроків На Понеділок, 7 вересня.

1.08-30.Урок у 11Б класу

2.09-25.Урок у 9Б класу

3.10-20. Урок у 9 А класу.

4. 11-35. Урок у 10 А класу.

5. 12-30. Урок у 11 А класу

6. 13-25. Урок у  класу.

Тема уроку у 9а і 9б класах. Електричний струм у металах. Розв'язування задач.

"Залежність електричного опору металу від температури, температурний коефіцієнт опору."

До уроку знати

Як залежить провідність від температури

• При підвищенні температури атоми ґратки починають інтенсивніше коливатися. Це збільшує кількість зіткнень електронів з атомами, тобто зростає опір.

• Провідність зменшується: чим вища температура, тим менше середня довжина вільного пробігу електронів, а отже, гірше вони проводять струм.

• При зниженні температури коливання атомів слабшають, електрони рухаються більш вільно, і провідність зростає. У деяких матеріалів при дуже низьких температурах виникає явище надпровідності — опір стає рівним нулю.

Причина явища

Основна причина — розсіювання електронів на теплових коливаннях ґратки (фононах).

• Чим вища температура, тим сильніше коливаються атоми.

• Це створює більше перешкод для руху електронів, збільшуючи опір і зменшуючи провідність.

1

Визначити носії струму

У металах струм створюють вільні електрони.

• Електрони відриваються від атомів і утворюють електронний газ

• Вони рухаються під дією електричного поля

• Саме електрони забезпечують провідність

2

Проаналізувати вплив температури

Зі збільшенням температури провідність зменшується.

• Коливання атомів ґратки стають сильнішими

• Електрони частіше зіштовхуються з атомами

• Опір зростає, провідність падає.

• Зрозуміти фізичну причину(Сучасна модель)

Розсіювання електронів на фононах визначає залежність.

• Фонони — кванти коливань ґратки

• Взаємодія електронів з фононами збільшує опір

• При низьких температурах розсіювання зменшується опір прямує до нуля.

📉 Залежність опору від температури

• Звичайні метали (мідь, алюміній, срібло):

  • При кімнатних і високих температурах опір зростає майже лінійно через розсіювання електронів на фононах (коливаннях ґратки).

  • Формула:

$$R(T)=R_0\cdot (1+\alpha T)$$

де $R_0$ — опір при 0 °C, $\alpha$ — температурний коефіцієнт опору (~4·10⁻³ К⁻¹ для міді).

• При низьких температурах (близько абсолютного нуля):

  • Коливання ґратки майже зникають → електрони менше розсіюються → опір зменшується.

  • Але залишається залишковий опір від домішок і дефектів.

⚡ Надпровідність — причина різкого падіння опору

• Критична температура (Tc): для кожного металу чи сплаву існує межа, нижче якої опір раптово падає до нуля.

  • Ртуть: Tc ≈ 4,2 K

  • Свинець: Tc ≈ 7,2 K

  • Ніобій: Tc ≈ 9,2 K

  • Високотемпературні купрати: Tc > 90 K (можна охолоджувати рідким азотом).

• Механізм (теорія BCS):

  • Електрони утворюють куперівські пари через взаємодію з фононами.

  • Пари рухаються узгоджено, як єдина хвиля, без розсіювання.

  • Виникає енергетична щілина, яка блокує втрати енергії → опір = 0.

📊 Графік залежності

Типовий графік виглядає так:

• Високі температури: лінійне зростання опору.

• Низькі температури: поступове зменшення опору.

• Біля Tc: різкий стрибок вниз до нуля (надпровідність).

🔑 

• Практика. Робота над створенням електронних схемц(цифровий варіант)

• Під час уроку розглянемо Завдання на сторінках 9-11 вашого підручника(Бар'яхтар, видання 2026 року) 
• На наступний урок прочитати §.1. ЛР№1.

Тема уроку для 10-А класу. Скаляри і вектори. Дія над векторами.

• До уроку знати-що таке фізична величина;
• Похибки вимірювання: абсолютна і відносна похибки, прямі вимірювання.
• Вправа 2. Вправа 3(1)
• Графік на основі вимірювальних величин.
• 
  Під час уроку розглянемо-повторимо поняття вектора і скаляра. Дія над векторами: проекції векторів.

Приклад.

Домашня робота над §.3 і Вправа 3(2,3)

Тема уроків для 11 А і 11 Б класів. Розв'язування задач з теми" Закон Ома. Послідовне і паралельне з'єднання елементів  кола."

До уроку повторити §§.1. Потренувати на електронному застосунку за посиланням. Перевірити закономірності,які викладені у вашому підручник(Бар'яхтар..)

 на сторінках 9-10.

Під час уроку розглянемо phet.colorado і перевіримо закони сталого струму для сталого струму.

Вдома виконати Вправу 2(1-4 усно). Вправа 2(5,6 перевірити на застосунку phet.colorado/ і §.2

4 Вересня 2026

 

Відео "Струм в металах"

Тренажер схем.

Розклад уроків На П'ятницю, 4 вересня.

1.08-30.Урок. 9 А класу

2.09-25.Урок 

3.10-20. Урок у 9 Б класу.

4. 11-35. Урок у 10 А класу.

5. 12-30. Урок у 11 Б класу

6. 13-25. Урок у 11-А класу.

Тема уроку у 9а і 9б класах. Електричний струм у металах. Залежність електричного опору металу від температури, температурний коефіцієнт опору. Явище надпровідності.

До уроку знати. Базова інформація.

У металах основним носієм електричного струму є вільні електрони, які утворюють так званий «електронний газ» у кристалічній ґратці.

Як залежить провідність від температури

• При підвищенні температури атоми ґратки починають інтенсивніше коливатися. Це збільшує кількість зіткнень електронів з атомами, тобто зростає опір.

• Провідність зменшується: чим вища температура, тим менше середня довжина вільного пробігу електронів, а отже, гірше вони проводять струм.

• При зниженні температури коливання атомів слабшають, електрони рухаються більш вільно, і провідність зростає. У деяких матеріалів при дуже низьких температурах виникає явище надпровідності — опір стає рівним нулю.

Причина явища

Основна причина — розсіювання електронів на теплових коливаннях ґратки (фононах).

• Чим вища температура, тим сильніше коливаються атоми.

• Це створює більше перешкод для руху електронів, збільшуючи опір і зменшуючи провідність.

1

Визначити носії струму

У металах струм створюють вільні електрони.

• Електрони відриваються від атомів і утворюють електронний газ

• Вони рухаються під дією електричного поля

• Саме електрони забезпечують провідність

2

Проаналізувати вплив температури

Зі збільшенням температури провідність зменшується.

• Коливання атомів ґратки стають сильнішими

• Електрони частіше зіштовхуються з атомами

• Опір зростає, провідність падає.

• Зрозуміти фізичну причину(Сучасна модель)

Розсіювання електронів на фононах визначає залежність.

• Фонони — кванти коливань ґратки

• Взаємодія електронів з фононами збільшує опір

• При низьких температурах розсіювання зменшується

Отже, провідність металів зменшується зі зростанням температури через інтенсивніші зіткнення електронів з атомами ґратки. А головним носієм струму в металах є вільні електрони. Опір металів зростає зі збільшенням температури, але при охолодженні до критично низьких температур він може різко впасти до нуля — це явище називається надпровідністю. Основними носіями струму в металах є вільні електрони, а причина різкого падіння опору — утворення куперівських пар, які рухаються без розсіювання.

📉 Залежність опору від температури

• Звичайні метали (мідь, алюміній, срібло):

  • При кімнатних і високих температурах опір зростає майже лінійно через розсіювання електронів на фононах (коливаннях ґратки).

  • Формула:

$$R(T)=R_0\cdot (1+\alpha T)$$

де $R_0$ — опір при 0 °C, $\alpha$ — температурний коефіцієнт опору (~4·10⁻³ К⁻¹ для міді).

• При низьких температурах (близько абсолютного нуля):

  • Коливання ґратки майже зникають → електрони менше розсіюються → опір зменшується.

  • Але залишається залишковий опір від домішок і дефектів.

⚡ Надпровідність — причина різкого падіння опору

• Критична температура (Tc): для кожного металу чи сплаву існує межа, нижче якої опір раптово падає до нуля.

  • Ртуть: Tc ≈ 4,2 K

  • Свинець: Tc ≈ 7,2 K

  • Ніобій: Tc ≈ 9,2 K

  • Високотемпературні купрати: Tc > 90 K (можна охолоджувати рідким азотом).

• Механізм (теорія BCS):

  • Електрони утворюють куперівські пари через взаємодію з фононами.

  • Пари рухаються узгоджено, як єдина хвиля, без розсіювання.

  • Виникає енергетична щілина, яка блокує втрати енергії → опір = 0.

📊 Графік залежності

Типовий графік виглядає так:

• Високі температури: лінійне зростання опору.

• Низькі температури: поступове зменшення опору.

• Біля Tc: різкий стрибок вниз до нуля (надпровідність).

🔑 

Висновок

• Основний носій струму в металах — вільні електрони.

• Зростання температури → більше розсіювання → більший опір.

• При охолодженні до критичної температури → утворення куперівських пар → надпровідність → опір зникає.

• Практика. Робота над створенням електронних схем.
• Знайомство із правилами роботи з електричним приладдям.(техніка безпеки)
• Читаємо підручник (Бар'яхтар,2026) . Сторінки 12-16.
• Завдання на сторінці 9-10.
• На наступний урок Вправа 1. §.1.

Тема уроку у 10 а класах. Методи наукового пізнання. Фізичні величини та їх вимірювання. Невизначеності вимірювань. Скаляри і вектори.

Фізична величина-це будь-яка характеристика явища чи об'єкту, для якого є метод вимірювання.

Єдині фізичні величини в Міжнародній системі одиниць (SI) визначаються через фундаментальні фізичні константи, а не через матеріальні еталони. Для довжини використовується швидкість світла, для маси — стала Планка, а для сили струму — елементарний заряд.

📏 Основні одиниці SI

Фізична величина	Одиниця	Позначення	Сучасне визначення
Довжина	метр	м (m)	Визначається як шлях, який проходить світло у вакуумі за 1/299 792 458 секунди.
Маса	кілограм	кг (kg)	Визначається через сталу Планка $h=6,62607015\times {10}^{-34}$ Дж·с, у поєднанні з визначенням метра і секунди.
Сила струму	ампер	А (A)	Визначається через фіксоване значення елементарного заряду $e=1,602176634\times {10}^{-19}$ Кл.

 Як це працює

• Метр: після реформи 1983 року метр більше не залежить від фізичних еталонів (наприклад, металевої лінійки). Він пов’язаний із фундаментальною константою — швидкістю світла у вакуумі.

• Кілограм: до 2019 року його визначали через платино-іридієвий циліндр у Севрі (Франція). Тепер він базується на сталих природи, що робить його незмінним і відтворюваним будь-де.

• Ампер: раніше визначався через силу взаємодії між провідниками зі струмом. Тепер його визначення спирається на точне значення заряду одного електрона.

 Чому це важливо

• Стабільність: фундаментальні константи не змінюються з часом, на відміну від матеріальних еталонів.

• Відтворюваність: будь-яка лабораторія світу може реалізувати одиниці SI, використовуючи сучасні технології (лазери, квантові стандарти).

• Точність: сучасні визначення дозволяють досягати відносної невизначеності на рівні ${10}^{-18}$ і краще.

Підсумок для навчання

• Довжина → метр → швидкість світла

• Маса → кілограм → стала Планка

• Струм → ампер → елементарний заряд

Ці визначення утворюють основу сучасної метрології та гарантують, що вимірювання залишаються точними й універсальними незалежно від місця чи часу.

Розбираємо §.2. Вимірювання фізичних величин і визначення похибок вимірювання.

Дія над векторами.

Домашня робота із параграфом №2. і §.3.прочитати.

Приклад розв'язання задачі "Рух тіла в полі тяжіння" векторним способом.

Тема уроку у 11 А і 11 Б класах. Електричний струм. Величина струму. Напруга. Електричний опір.

Закон Ома для ділянки кола.

Послідовне і паралельне з'єднання провідників.

Пригадаємо(і дамо означення) явища електричного струму.

Електричний струм — це впорядкований рух заряджених частинок (електронів, йонів або дірок) під дією електричного поля. Для його існування потрібні: вільні носії заряду, електричне поле, що підтримує їхній напрямлений рух, та замкнене електричне коло.

🔌 Визначення

• Електричний струм — це спрямований рух електрично заряджених частинок у речовині чи вакуумі.

• У різних середовищах носіями струму можуть бути:

  • Електрони (метали, напівпровідники),

  • Дірки (напівпровідники),

  • Йони (електроліти),

  • Електрони та йони (плазма, гази).

⚡ Умови існування електричного струму

1. Наявність вільних носіїв заряду

   • У металах — електрони.

   • В електролітах — позитивні та негативні йони.

   • У газах — йони й електрони.

2. Електричне поле

   • Воно створює та підтримує напрямлений рух носіїв заряду.

   • Джерела струму (батарея, генератор, сонячна панель) забезпечують постійний розподіл зарядів.

3. Замкнене електричне коло

   • Провідник і джерело струму мають утворювати замкнену систему.

   • Якщо коло розімкнути (наприклад, вимикачем), струм припиняється.

📐 Напрям струму

• Історично за напрям струму прийнято рух позитивних зарядів — від «+» до «–».

• У металах фактично рухаються електрони, але їхній напрям протилежний умовному напряму струму.

📊 Таблиця умов існування струму

Умова	Суть	Приклад
Вільні носії заряду	Частинки, здатні рухатися	Електрони в металі, йони в електроліті
Електричне поле	Сила, що змушує заряди рухатися	Поле від батареї чи генератора
Замкнене коло	Безперервний шлях для зарядів	Лампа, під’єднана до мережі

🔍 Додаткові факти

• Швидкість поширення сигналу струму у провіднику ≈ 300 000 км/с (швидкість електромагнітного поля).

• Швидкість дрейфу електронів дуже мала — лише міліметри за секунду.

• Тому струм виникає практично одночасно в усіх точках кола.

Базова інформація.

 

Цифровий тренажер для усвідомити  тип підключення і закономірності подібних режимів.

пропедевтика flesh

Homework §.1.2/Вправа 1.